У попередній нашій статті йшла мова про такий важливий фізіологічний цикл жінки, як овуляція. Сьогодні ми продовжимо цю тему, зупинившись детальніше на процесах, які відбуваються у жіночому організмі після овуляції.
Після овуляції клітини гранульози під впливом лютеїнізуючого гормону нагромаджують жовтий пігмент і перетворюються на лютеоцити, які формують жовте тіло і секретують прогестерон. Цей гормон разом з естрогенами зумовлює перехід до секреторної фази у циклічних змінах слизової оболонки матки, яка є підготовкою до імплантації ембріона. Якщо запліднення не відбулося, жовте тіло набуває максимального розвитку приблизно на 9 добу після овуляції. Його можна легко розпізнати як жовтувате підвищення над поверхнею яєчника. У подальшому жовте тіло зменшується в розмірах завдяки дегенерації лютеоцитів і утворює масу волокнистої рубцьової тканини, відому як білувате тіло. Одночасно зменшується продукування прогестерону, прискорюючи менструальну кровотечу. Якщо яйцеклітина запліднюється дегенерації жовтого тіла запобігає хоріальний гонадотропін. Цей гормон продукується трофобластом ембріона, що розвивається. Жовте тіло продовжує рости й утворює жовте тіло вагітності. До кінця третього місяця це тимчасове утворення може досягати розмірів третини або половини цілого яєчника. Жовті лютеоцити продовжують секрецію прогестерону до кінця четвертого місяця. Після цього вони регресують, у міру того як секреція прогестерону трофобластичним компонентом плаценти стає достатньою для збереження вагітності. Видалення жовтого тіла вагітності перед досягненням четвертого місяця звичайно призводить до аборту.
Сперматозоїди, які щойно потрапили у жіночі статеві органи, не здатні до запліднення яйцеклітини. Для набуття цієї здатності вони повинні пройти:
А) капацитацію;
Б) акросомну реакцію.
Капацитація – це період хімічної модифікації поверхні сперматозоїдів у жіночих статевих органах. У людини цей процес триває приблизно 7 годин. Основна суть капацитації, яка відбувається в матковій трубі, полягає у взаємодії між сперматозоїдом і поверхнею слизової оболонки маткової труби. При цьому глікопротеїнове покриття і білки сім’яної рідини видаляються з плазматичної мембрани акросомної ділянки сперматозоїда. Тільки капацитовані сперматозоїди можуть пройти крізь променистий вінець ооцита і здійснити акросомну реакцію.
Акросомна реакція. Суть цієї реакції полягає у звільненні ензимів, необхідних для пенертації прозорої зони – акрозину та трипсиноподібних речовин. Фази запліднення включають: фазу 1, пенетрацію променистого вінця; фазу 2, пенетрацію прозорої зони; фазу 3 злиття мембран ооцита та сперматозоїда.
ФАЗА 1: Пенетрація променистого вінця
З 200-300 мільйонів сперматозоїдів, які вносяться у жіночі статеві шляхи при сім’явипорскуванні, лише 300-500 їх досягають місця запліднення. І тільки один з них запліднює яйцеклітину. Капацитовані сперматозоїди легко проникають крізь клітини променистого вінця.
ФАЗА 2: Пенетрація прозорої зони
Прозора зона – це глікопротеїнова оболонка, яка оточує яйцеклітину, вона забезпечує зв’язування сперматозоїдів, а також індукує акросомну реакцію. Звільнення акросомних ензимів (акрозину) дозволяє сперматозоїду проникнути крізь прозору зону і вступити в контакт з плазматичною мембраною ооцита. Після взаємодії головки сперматозоїда з поверхнею ооцита проникність прозорої зони змінюється. У прозору зону можуть заглиблюватися багато сперматозоїдів, але лише один з них виявляється здатним проникнути в ооцит.
ФАЗА 3: Злиття клітинних оболонок ооцита і сперматозоїда
Слідом за адгезією відбувається злиття плазматичних мембран сперматозоїда та яйцеклітини. У людини в цитоплазму ооцита входить голівка і хвіст сперматозоїда, тоді як плазмолемма сперматозоїда залишається фіксованою до поверхні ооцита.
Основні результати запліднення:
- відновлення диплоїдного набору хромосом, половина яких походить від батька і половина від матері. Детермінація статі нового індивіда;
- ініціювання дроблення.
Якщо запліднення не відбулося, яйцеклітина дегенерує через 24 години після овуляції.